18 Листопада, 2026

“Дикий кінь номер дев’ять” – чорна комедія про смерть із Джоном Малковичем

0

В український прокат вийшов блискучий фільм “Дикий кінь номер дев’ять”, пер…

f87248155dab211db63df95b6261d65683ad8a84f1cfeed9445459e946a7fcb0

В український прокат вийшов блискучий фільм “Дикий кінь номер дев’ять”, перша за чотири роки стрічка Мартіна Макдони. Джон Малкович і Сем Роквелл зіграли агентів ЦРУ, які напередодні чилійського перевороту 1973 року прямують на острів Пасхи. Це другий фільм в історії, знятий на дивовижному острові.

Кінокритикиня Соня Вселюбська розповідає, як режисерові знову вдалося створити майбутній хіт та чому це одна з найкращих ролей у кар’єрі Малковича.

Реклама.

"Дикий кінь номер дев'ять"
“Дикий кінь номер дев’ять”

Британсько-ірландський режисер і сценарист Мартін Макдона має всього п’ять повнометражних робіт, і кожна з них уже стала сучасною класикою. Від “У Брюгге” (2008) про двох кілерів на вимушеній відпустці в нудному бельгійському містечку до “Семи психопатів” (2012) про письменника в кризі, який стає на заваді гангстерові, увінчаних “Оскаром” “Трьох білбордів під Еббінгом, Міссурі” (2017) про самосудну помсту матері за свою доньку і, нарешті, улюбленця 79-го Венеційського кінофестивалю “Банші Інішерина” про двох найкращих друзів, які просто образилися один на одного. Лаконічність фільмографії Макдони вимальовує низку вишукано знятих, надзвичайно кумедних і водночас сентиментальних історій про дружбу та мораль на перетині із законом, у яких він вивертає назовні чоловічу душу в кризі середнього віку. А отже, його “Wild Horse Nine” стає блискучим доповненням до цього авторського корпусу, де є абсолютно все, за що ми любимо його фільми, й навіть більше.

Мартін МакДона і Фібі Воллер-Брідж
Мартін МакДона і Фібі Воллер-Брідж

“Wild Horse Nine” переносить нас у Сантьяго 1973 року, напередодні політичного перевороту, і одразу ж знайомить із кількома американцями, які цей переворот і підігрівають. У центрі сюжету двоє агентів ЦРУ, Кріс (Джон Малкович) і Лі (Сем Роквелл). З дозволу свого боса MJ (Стів Бушемі) вони вирушають на острів Пасхи, щоб побачити диво нашої планети, загадкові статуї моаї, якими всіяний цей мальовничий острів на краю землі. Точніше, не “моаї”, а “ці дурні голови”, з яких зневажливо жартує Кріс, чим і обурює місцевих, бо навіщо взагалі їхати в таке священне місце з таким кепським ставленням? А ось навіщо – Кріс у свої поважні 72 роки з величезною кар’єрою в розвідці за спиною не може спокійно піти на пенсію. Термінальна стадія раку залишила йому всього шість місяців, які добігають кінця на початку фільму, і власне це і є його останнє бажання – подивитися на ” дурні кам’яні голови” особисто. Кашляючи кров’ю, помирати, як старий кінь, за велінням природи він не збирається, а отже, і просить Лі застрелити його.

"Дикий кінь номер дев'ять"
“Дикий кінь номер дев’ять”

Для Лі це чимале прохання від давнього друга, а ситуація ускладнена ще й професійно. На тлі численних розправ над політиками в різних країнах світу, ходить небезпідставна чутка, що Кріс замішаний у справі Кеннеді. Тож Лі й доручено встигнути дізнатися правду до його смерті, через мемуари, які Кріс наговорює на диктофон, блукаючи островом. Здається, складнішого завдання бути й не може, але ж Кріс через кінські дози морфіну та деменцію, яка прогресує, має великі проблеми з пам’яттю. Це кидає його то в забуття, то повертає до кристально ясної свідомості, гідної легендарного агента, який тримає всіх під підозрою чи просто зводить їх з розуму своєю зухвалою поведінкою. Так між ділом і зʼясовується, що насправді він ніколи й не хотів померти на острові Пасхи – це завжди була Венеція з мріями про катання на гондолі. А втім, дочекатися тієї правди з надиктованих мемуарів щось не вдається, бо Кріс поки що заглибився в історії про динозаврів.

"Дикий кінь номер дев'ять"
“Дикий кінь номер дев’ять”

Історії Макдони особливі своєю рідкісною рівновагою між режисерським талантом і даром сценариста, що в сукупності й надає його фільмам такий насичений багатожанровий та емоційний спектр. Макдона вміє й видовищні сцени перестрілок поставити, і зупинитися в інтимній тиші заради екзистенційної сльози героя, і від душі пореготати над тими численними жартами, якими всіяні його блискучі сценарії. Загалом режисерові й не треба обтяжувати фільм акцентами на власному інтелектуалізмі, адже це й так очевидно з його вправності в поєднанні серйозних геополітичних рефлексій та анекдотичних діалогів, побудованих на грі слів чи креативно-абсурдних зв’язках. Наприклад, в одній бесіді за сніданком Кріс і Лі приходять до такої закономірності: державна демократія відкриває вікно до гомосексуальності, яка є результатом кількості й якості видів сиру, як-от у Голландії, а на противагу наводять Росію, в якої немає нічого з переліченого, крім капусти.

Макдона також продовжує свою режисерське вдосконалення в операторській майстерності на локації, і так далеко, як з островом Пасхи, він ще не заходив у буквальному й переносному сенсі. Як повідомили на пресконференції, “Wild Horse Nine” став лише другим фільмом в історії, знятим на острові, і режисер бере максимум від цього екзотичного кутка світу, обрамлюючи цей рідкісний краєвид заворожливої природної краси. Його камера, немов у шедеврах Терренса Маліка, ніяк не може намилуватися островом, що простягається зеленими полями до океану, біля берегів якого гасають дикі коні, піднесені в назву.

Джон Малкович
Джон Малкович

Втім, той дикий самотній кінь, що загрозливо гасає на вітрі, стає не лише прямою метафорою головного героя, а й загалом чоловічих персонажів у фільмах Макдони, який знову й знову оголює та деконструює маскулінну душу. Зокрема, у виборі акторів, здається, важить і сама їхня кар’єра. Хоч Макдона й попрацював з низкою акторів, які подарували початку XXI століття образи кримінальних мачо, як-от Колін Фаррелл, Брендан Глісон, Рейф Файнз чи Вуді Гаррельсон, Малкович і Макдона, здається, чекали на цю зустріч у найкращий момент своїх карʼєр. Малкович не раз грав загрозливого мачо або зухвалу зірку (чого тільки варта його роль у “Після прочитання спалити” братів Коенів). У сценарії Макдони він відкривається з нового боку, з якоюсь глибинною мудрістю й чуттєвістю, і це, безперечно, одна з найкращих ролей у його карʼєрі. Обезброює також те, як Макдона вміло маніпулює глядацькими почуттями між критичністю щодо таких людей 60+, як Кріс, і серцем, що тане перед порогом смерті й робить, можливо, свій останній правильний вибір.

І хоча “Wild Horse Nine” своєю структурною схожістю до “Банші Інішерина” – через ядро чоловічої дружби на віддаленому острові в історичному минулому – може здатися аж надто схематичним прийомом, а втім Макдона поступово вводить разючу відмінність, яка зрештою надає фільмові статус найполітичнішого у його фільмографії. “Wild Horse Nine” несподівано, але дуже переконливо стає на бік демократії, яку подає як правильний вибір. Демократію, здається, ще є час урятувати, треба лише мати й цінувати найкращого друга за спиною і пару пістолетів для розправи над тими, хто вважає інакше.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *